Розпочалася ця історія ще навесні. Німецький художник Мартін Кремер Лінь, що вже близько двох років живе у Путивлі, вирішив стати корисним місту. Він запропонував мерові міста Галині Меньшовій свої послуги – розмалювати якийсь старий будинок. Ідея голові міськради сподобалась і вона дорвірила Мартінові не бозна-що, а одну з коридорних стін міської ради. 

Художник зобразив на картині двох жінок, що танцюють, і назвав її «Перемога над фашизмом». Працівники цієї установи, не довго думаючи, прозвали одну з панянок «п’яною Меньшовою» – отакий у підлеглих гумор. Та чи то мер не зрозуміла жарту, чи то порівняння їй не сподобалося (треба зазначити, жіночки вийшли доволі вульгарні та некрасиві), але досить скоро після закінчення картини Галина Павлівна наказала все зафарбувати.

Путивляни трохи поговорили та й заспокоїлись, але в серпні історія набула продовження. На одному з концертів, що відбувався на міському пляжі за великого скупчення народу, Мартін доволі екстравагантно висловив свою незгоду з позицією мера. Він підійшов на ходулях до парасолі, під якою сиділа Галина Меньшова, і вилив на неї відро води. Потім і саме відро пішло у хід – він надів його мерові на голову.

Зчинилась бійка, бо честь Галини Павлівни кинувся захищати невстановлений чоловік. Він звалив художника на землю, але за митця вступилися його батьки, які на два дні приїхали до сина в гості. Конфлікт досить швидко стих, так що не всі відпочиваючи навіть встигли його помітити.

Самі ж сторони конфлікту розцінюють ситуацію по-різному. Мер Путивля Галина Меньшова впевнена, що відро на голову їй одягли як помсту за зафарбовану картину. Мартін же говорить, що його побили з політичних причин.

Отакі результати цьогорічного спекотного літа в Путивлі.

Галина Пономаренко