Щойно завершився «Форум громадських організацій та органів місцевого самоврядування Сумщини». Наш кореспондент заздалегідь домовився про коротке інтерв’ю з одним з організаторів «Форуму» Володимиром Шульгою. Тим більшою була несподіванка, коли Володимир прийшов не сам...

Кор. О, Володимире, ти з однодумцями! Знайомте нас.
В. Привіт! Вирішив дещо змінити формат нашого спілкування. Сподіваюся, що це на краще. Знайомтеся: Денис Нікітін – один з керівників «Молодіжної педагогічної спілки». А це – Олег Очкалов – заступник керівника окружного виборчого штабу по виборчому округу №160 кандидата в Президенти В.Ющенка.

Кор. Дякую, приємно! Володю, питання до тебе: Що то воно за «Форум» і з чим його їдять, як то кажуть?
В. Так, звичайно. Потреба у проведенні «Форуму» виникла, аби, так би мовити, звірити наші курси. Ми всі є представниками різних громадських організацій – серед нас і фахові, і молодіжні, і екологічні. Разом з тим, складний час сьогоднішніх суспільних трансформацій змушує нас єднатися, шукати правильний шлях для подальшого захисту наших спільних інтересів. Так-так, я все про ті вибори (сміється). Ну, нікуди ти від того не подінешся. Або ти цікавишся політикою, або вона рано чи пізно прийде й зацікавиться тобою.

Кор. Отже, я правильно розумію, розмова на «Форумі» йшла переважно про консолідацію навколо певного кандидата?
В. Так, і ми цього не приховуємо. Сподіваюся, наша дискусія допомогла тим, хто коливався, зробити правильний вибір у другому турі. Більш того, визначена позиція громадської організації, сподіваюся, допоможе у визначенні свого вибору і її членству.

Кор. Отже?..
В. Звичайно, Тимошенко. Це наша спільна позиція, що знайшла відображення у заяві «Форуму». Зрозумійте, іншого вибору зараз немає. Або Тимошенко, або Янукович. Я з повагою ставлюся до людей, які за позовом серця голосували за кандидатів, що не пройшли до другого туру. Але сьогодні вибір – або Тимошенко, або Янукович. Президента «Проти всіх» немає і не буде. Президента «А я взагалі не піду голосувати» – теж немає і не буде. Або-або. Наш варіант вибору залишає можливості для трансформації країни, для реалізації ідей та програм, озвучених кандидатами, що не набрали достатню кількість голосів, аби вийти до другого туру. Для збереження демократичних надбань і недопущення скочування країни назад у своєму розвитку. Я хочу, щоб мене почули – я не вважав і не вважаю, що ідеї, озвучені Тігіпком, Яценюком, Ющенком та іншими кандидатами є якимись поганими чи неправильними, але вони не набрали потрібної суспільної підтримки, з тих чи інших причин. Треба сідати, все переосмислювати, відбирати раціональні зерна. Але це може бути лише за умови, що оберемо Президентом Тимошенко. У противному разі на всіх ідеях всіх кандидатів можна буде поставити один великий жирний хрест – ідея буде тільки одна, і з нами її обговорювати навіть не будуть. Пройшло лише п’ять років. Невже ви все забули, люди добрі?

Д. (підключається до розмови) Тут з Володимиром згоден. Я відпрацював цю кампанію на Яценюка. Ви мене могли часто бачити в «польових», так би мовити, умовах – на наметі, з газетами і листівками в руках. Я безпосередньо спілкувався з нашими виборцями. Скажу коротко так – бажання змін є, потреба в нових ідеях і нових особах – є. Арсеній Петрович є симпатичним значній кількості сумчан. Я впевнений, що його час ще прийде. Втім, Володимир правильно сказав – сьогодні або-або. Або ми обираємо Тимошенко, або обираємо Януковича. Коли я говорю, що не піду на вибори, бо нема достойних – я не голосую за Тимошенко, а, значить, допомагаю обрати Януковича. Все одно Президент має бути обраним. Я, як молодий педагог, чудово пам’ятаю події навколо сумських вузів 2004 року. Я такого більше не хочу. Я не хочу Януковича.

О. Можна, і я слово? Дякую. Скажу так – Володимир, на парламентських виборах ми знову, мабуть, будемо конкурентами (для тих, хто не знає – я був заступником голови окружного виборчого штабу кандидата в Президенти В.Ющенка). Але до них ще дожити треба. Сьогодні суспільство виявилося не готовим, нажаль, в достатній мірі підтримати ідеї нашого кандидата. Втім, Президента все одно потрібно обирати. Не оберемо ми – оберуть за нас. Я не хочу, щоб обирали за мене. Я хочу, щоб і наступні парламентські вибори відбулися законно і в строк, і щоби на наступних президентських в бюлетені не стояло одне, де-факто, прізвище. Як у деяких сусідніх країнах. Треба цінувати, те, що маємо. Тому я однозначно підтримаю Тимошенко і допоможу в цьому Володимиру.

Кор. Дякую! Володимире, питання ще до тебе – чому ти, громадський діяч, приймаєте участь у цій кампанії?
В. Я прийшов, аби допомогти обрати Президента, Гаранта Конституції, наших прав та свобод. Я працюю у цій кампанії, бо я переконаний, що ця країна потребує людину, яка розуміє потреби країни. І я переконаний, що така людина у нас вже є. Провести український корабель навколо мису Горн світової економічної кризи, зберегти корабель і команду, не дати відчаю опустити наші руки – і все це під завивання берегових шакалів і шипіння корабельних щурів – під силу тільки справжньому Капітану.
Дякувати Богу, що в нас такий Капітан вже є. Йому моя рука посильної допомоги. Саме тому я пішов у довірені особи (Володимир – довірена особа Ю.Тимошенко у 160 виборчому окрузі), знаючи, що це велика відповідальність і великий шмат роботи. Переконаний, що в нас вистачить розуму зробити правильний вибір 7 лютого. Історія вчить, що пригоди, пов’язані зі скиданням капітана і обранням ватажком такого собі пройдисвіта Джона Сільвера, погано закінчуються для екіпажу.
Будемо сподіватися, що ми таки розумні (сміється)

Кор. Дякую, хлопці! Зустрінемось 8-го, зранку?..

Цього ж дня у м. Суми відбувся Форум студентських організацій. Студенти обласного центру зібралися в обласній філармонії щоб обговорити майбутній вибір країни. Звичайно на цьому заході ми не могли не зустріти Володимира Шульгу, організатора і ідейного натхненника Клубу веселих та найкмітливіших. Гри, яка завжди об’єднувала студентство.

Кор. Володимире, скажи, які твої враження від Форуму?
В. Послухавши представників студентства, я можу з упевненістю сказати, що майбутнє в нашій державі є. Адже сьогоднішні студенти, завтра стануть вчителями, лікарями, підприємцями, державними службовцями. І ті ідеали, які вони сповідують вже сьогодні, завтра стануть основою укріплення демократичних традицій, європейського вибору країни, побудови рівних відносин з сусідніми країнами.

Кор. А який же політичний вибір студентства? Адже більшість із них вже має право брати участь у виборах.
В. Нинішні студенти звичайно не були учасниками подій 2004 року. Саме студентська молодь підіймала громадян на боротьбу за свої права. І в цьому є певна історична логіка, адже в багатьох країнах саме студентство стає рушійною силою позитивних змін. Спілкуючись із молоддю стає зрозуміло, що події тих часів та їх наслідки передаються від одного студентського покоління до іншого. І я вірю, що студентство не допустить повернення тих часів, коли умовою навчання у ВУЗі було голосування за «правильного» кандидата. Мені приємно, що за всі вибори після 2004 року в Інтернеті не з’являлися кадри, коли викладач перевіряє виборчий бюлетень. Значить боротьба була не марною.
Тим важливішим стає збереження тих надбань. Здобути важко, а втратити легко.