Козаки Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» встановили місце проживання останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського на Сумщині. 

«Ознайомившись з численними архівними матеріалами, члени студентського наукового товариства МГО «Козацтво Запорозьке» при Сумському держуніверситеті дійшли висновку, що Петро Калнишевський проживав не лише у селі Пустовійтівка Роменського району («на «Могилі» коло церкви», як зазначається в епістолярній спадщині академіка Д.І. Яворницького), а й у селі Оксютинцях. 

На це, зокрема, вказується у книзі «Петро Калнишевський та його доба, надрукованій у 2009 році коштом Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, який очолює Іван РІШНЯК. Саме у ній вони знайшли відомості про те, що Петро Іванович жив «в Оксютинцях, там, де тепер живе Трояновський» . Такі відомості були датовані жовтнем 1930 року», – розповів «Сотні» керівник Сумської паланки Віктор ЛЯХ.

За його словами, виїхавши до Путовійтівки, з якою свого часу з'єдналися Оксютинці, козаки від місцевих мешканців дізналися про місце, де стояв будинок Калнишевського.

Про місце житла Трояновського військовому старшині Анатолію КУЛАЗІ та генерал-полковнику Віктору Ляху повідомила 83-річна Тетяна ГАЛЕНКО, що проживає на вулиці Зелена, будинок 37. Її слова підтвердили Григорій БУГРИМ (83 роки), Олександр ОСТАПЕНКО (82 роки) та інші жителі. Про те, що саме тут до Трояновського у ХVIII столітті жив зі своєю сім’єю Петро Калнишевський, люди не знали.

«Будинок на цегляному фундаменті (до речі, розташований знов таки біля церкви) був рублений з товстелезних дерев і обкладений цеглою. Мешканець Пустовійтівки Микола ЛОЗА, котрий колись проживав у цьому будинку, повідомив, що у свій час працівник відділу архітектури Віктор КАЛЬНИЙ пророкував стояти такій будівлі не менше 1500 років. Все вказувало на таке багатство господаря, яке Трояновський навряд чи міг мати. А якщо припустити, що будинок біля старинного Свято-Троїцького храму будував сам Петро Калнишевський?!» – задається питанням отаман Сумської паланки.

З ХVІІІ століття у нього змінилося кілька господарів, у часи колективізації там розміщувалася семирічна базова школа, згодом пасіка колгоспу «Більшовик», а якихось десять років тому будинок продали на знос.

«Тепер на місці величного господарського двору – пустир, на якому ще й досі красується крислатий 290-річний дуб черешчатий, який, ймовірно, був висаджений Петром Калнишевським на честь народження одного з його синів. Однак стовбур дерева-пам’ятки – «зранений». З відомих причин руки односельця із зубожілою душею та вузько-прагматичним мисленням з трьох боків віковічного дуба зрубали смужки кори. Сьогодні, а не завтра ми маємо врятувати його, як неоцінену пам'ятку й справжню окрасу села», - висловлює переконання Віктор Лях.

Ніким не зайнята територія полегшує козакам здійснити свій намір: порушити перед Пустовійтівською сільрадою питання щодо надання дозволу насипати тут пагорб і встановити на ньому пам’ятний знак, який свідчитиме про місце проживання нашого славного земляка. Звичайно ж, на переконання козаків , і в цьому їх підтримує керівництво облдержадміністрації та обласної ради, такий знак необхідно встановлювати й на попередньо визначеному місці, де Петро Іванович жив зі своїми батьками.

Члени паланки планують направити сюди групу козаків-археологів, які мають встановити справжній вік знесеного будинку.

Віктор Лях зазначає, що встановлення ще одного місця проживання Калнишевського стало внеском дорослих і молодих козаків у святкування на державному рівні 320-річного ювілею Петра Калнишевського.

Серед членів студентського наукового товариства Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке», котрі брали активну участь у дослідженні даної проблеми, отаман відзначає підхорунжого В’ячеслава Ільницького та берегинь Анну Крепочину і Ларису Півторак з Роменщини.

Сергій Павлов