Останнім часом сумчани та жителі нашої області часто чують про діяльність відносно нової громадської організації – Бюро аналізу політики. Найбільш резонансними стали розслідування у сфері державних закупівель, результати яких були оприлюднені директором Бюро аналізу політики, відомим громадським активістом Олегом МЕДУНИЦЕЮ. 

- Пане Олеже, що собою являє ваш громадський проект?
- Бюро аналізу політики – це громадська організація, яка розпочала активну діяльність у 2010 році, після зміни влади в державі. Тоді велика кількість високопрофесійних службовців не захотіла вступати в ту політичну силу, яка створила зараз владну вертикаль. Вони були звільнені й мали залишитися на узбіччі політичного і державного процесу. От саме такі люди створили нашу організацію.
Ми формуємо свій, неупереджений погляд не лише на політичні процеси, а й на те, як відбувається управління суспільним розвитком у нас на Сумщині, як відбувається реформування (чи так зване реформування) галузей управління освіти, охорони здоров’я.
Ми висловлюємо свою точку зору і на стратегічні плани місцевої влади. Намагаємося бути корисними, виступаємо з критикою дій влади і сподіваємося, що ця критика конструктивна й буде взята до уваги. Наша діяльність підтримується авторитетними установами Європейським Союзом, Міжнародним Фондом «Відродження».

- Ваша організація відома різкими заявами стосовно проявів корупції в Сумській області. Чому ви обрали саме таку тему для досліджень?
- Насправді просто наші заяви, які стосуються цієї сфери, є найбільш резонансними. Ми ведемо різну діяльність – наприклад, часто даємо поради органам державної влади, аналізуємо ті чи інші їх управлінські рішення.
А стосовно проявів корупції – не можна говорити про це не різко. Існує певна риторика посадовців державної влади: всі ми чули від них, що корупція – це погано, що хтось з корупцією ніби то бореться. Натомість реально Україна в міжнародних рейтингах корумпованості скочується все нижче й нижче.
Результати ми можемо спостерігати і в Сумській області – при здійсненні державних закупівель постійно відбуваються якісь «незрозумілі» торги, товари для бюджетних організацій постачаються за завищеними цінами. Є маса прикладів. З останнього: відділ освіти Конотопської міськради закупив за завищеними цінами продукти харчування. Закупівельна ціна на моркву 4,80 грн., на тушки курей – 25,80 грн., і це станом на листопад минулого року! Насправді ці ціни мінімум на 20% (а по моркві взагалі вдвічі) вищі, ніж на ринку.
Або будівництво психдиспансера. Уже рік ми намагаємося добитися у Юрія Чмиря, скільки ж коштує те обладнання, яке встановили у психдиспансері і в діагностичному центрі. Нас водять по колу: «немає накладних», «нам невідомо», «зверніться туди-то». Тому ми і робимо такий висновок – якщо від нас приховують інформацію, значить там є корупція.

- Ще зовсім недавно, два роки тому, ви самі були заступником губернатора. За часів вашої участі у владі невже у владних структурах проявів корупції було менше? Чи сьогодні вам «збоку» видніше?
- Корупція – це вічне явище. Її важко контролювати, з нею важко боротися, але це треба робити постійно, тоді корупцію можна мінімізувати. «Прес» правоохоронних органів і органів державної влади на корупціонерів має бути так само безперервним.
Як за часів попередньої влади, так і зараз когось постійно ловлять на хабарництві. Якогось викладача чи сільського голову. Але це дрібниці. Насправді ж корупція іде згори, і очолює цю корупційну вертикаль Президент України Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров, Партія регіонів.
Того, що відбувається зараз при здійсненні державних закупівель, не було ніколи, навіть за часів Кучми. Нині ж на державних тендерах масово перемагають офшорні компанії. І державний, бюджетний капітал стає офшорним. Те ж саме ми бачимо і при здійсненні регіональних закупівель за кошти місцевих бюджетів.

- Чи можна взагалі зупинити корупцію при державних закупівлях?
- Немає універсального методу, який би дозволяв усунути всі зловживання при здійсненні державних закупівель, які є зараз у нас в державі. Але головне – на це має бути політична воля. Якщо в підпорядкуванні у Юрія Чмиря є відділ управління економіки, який погоджує всі угоди на придбання товарів для бюджетних організацій на суму більше ніж 10 тисяч гривень, чому погоджуються угоди з явно завищеною ціною?
Адже є позитивний досвід Києва, де голова адміністрації Попов оголосив війну корупції при здійсненні державних закупівель в школах. Є позитивний досвід навіть в Сумській області – коли було децентралізовано бухгалтерії освітніх закладів у Сумах. Зараз ми можемо спостерігати – там де бухгалтерія залишилася централізованою – наприклад, в Конотопі – там «відкати» і завищена ціна. Ну, стосовно «відкатів» я стверджувати не можу – «за руку» не спіймав, але чому ж тоді ціна завищена по м’ясу – мінімум на 20%, по овочам – удвічі? Як чиновник може купувати для дітей в школах продукти за однією ціною, а потім іти до магазину і купувати для своїх власних дітей удвічі дешевше?
Тому напевно невипадково губернатор Сумщини Юрій Чмирь і його підлеглі стали фігурантами одразу 4 депутатських звернень народного депутата України Григорія Омельченка. Усі звернення спрямовані Президенту, главі Уряду, Генпрокуратури та СБУ. Якщо у першому зверненні Омельченко просить перевірити факти пов’язані з банкрутством «Свеми», інші стосуються саме проявів корупції в Сумській області. У другому зверненні йдеться «про факти корупції, розкрадання державних коштів у сфері модернізації та реконструкції об'єктів життєдіяльності Шостки, ухилення від сплати податків і митних платежів в особливо великих розмірах і причетності до цих дій губернатора Ю.Чмирь та інших посадових осіб органів державної влади та управління Сумщини ».
У третьому зверненні пан Омельченко стосується «фактів корупції та дій з ознаками посадових злочинів в діяльності губернатора Юрія Чмиря». Як приклад наводиться будівництво обласного психоневрологічного диспансеру, а також діагностичного центру в Шостці.
Нарешті, четверте звернення нардепа стосується «знищення заступником губернатора Сергієм Слизький» сільського господарства у Сумській області, розкрадання земель сільськогосподарського призначення ».
Будемо чекати результатів перевірки.

- У своїх виступах Ви частіше критикуєте обласну владу, голову Сумської ОДА, а чому поза критикою залишаєте владу міську?
- Насправді ми говоримо і про міську владу. Ми зауважували про закупівлю «Шляхрембудом» паливно-мастильних матеріалів, коли тендер вигравали дві невідомі «контори», які не мають жодної заправки в Сумах. Висвітлювали здійснення закупівлю автотранспорту для мера Сум і для його першого заступника, яке відбулося на нашу думку за завищеною ціною.
Просто в міській раді існує певний плюралізм – є різні фракції, які входять і до бюджетної комісії, які самостійно аналізують процеси і можуть впливати на формування бюджету. А обласна влада залишається практично безконтрольною і підзвітною лише Адміністрації президента і Кабміну. Влада на рівні області позбавлена як громадського, так і депутатського контролю – бо в обласній раді стійку більшість складають члени Партії регіонів і депутати, які примкнули до них з боку опозиційних сил. Тому всі процеси там відбуваються приховано.

- А як же громадська рада, яка діє при губернаторі?
- На мою думку громадська рада має виконувати експертну, дорадчу і контрольну функцію. Очевидно, що громадська рада при ОДА такою не є.

- Чому громадські організації міста Суми, депутати Сумської міської ради різко виступи проти створення Асоціації місцевих громад?
- Ця асоціація – передвиборча «фішка» Партії регіонів. Після того, як вони на минулих виборах «крутили» так звану «піраміду Чмиря», у цьому році вони намагаються створити нібито Асоціацію місцевих рад. Насправді під цим прикриттям функціонуватиме передвиборчий штаб Партії регіонів і тих кандидатів, які підуть до Верховної ради від цієї політичної сили.
Тому дуже правильно, що Сумська міськрада відмовилася від участі у цій асоціації, відмовилася сплачувати вступний внесок. Адже це фактично буде політична робота за кошти місцевих бюджетів на користь однієї політичної сили. Сили, яка втратила не лише довіру сумчан, а й більшості жителів області і України загалом.

Свежий номер газеты «Бизнес» затронул тему сумской региональной элиты, а также главный вопрос – Кто, как и почему руководит Сумщиной. В рамках последнего городской голова Сум Геннадий МИНАЕВ дал развернутое интервью, с которым можно ознакомиться ниже. 

«Сумской бизнес стонет от «силовиков», – сетует Геннадий Минаев, городской голова Сум. 

- Вы занимаете пост городского головы уже второй срок подряд. Изменились ли условия работы в период вашего «второго пришествия»?

- Существенно изменились. К примеру, несмотря на то что и в Конституции Украины, и в Хартии «О местном самоуправлении», ратифицированной нашим государством, зафиксировано, что полномочия и права местного самоуправления урезать нельзя, за шесть лет, которые я занимаю должность мэра, права местного самоуправления постепенно, но неизменно урезаются.

Независимо от того, какая политическая сила находится при власти в центре, на всеукраинском уровне. Простой пример – органы местного самоуправления в 2009 г. были лишены функций архитектурно-строительного контроля. Сегодня все строительство в городах контролируется исключительно центральной властью, из-за чего возникает немало проблем.

Президент сумських «Воронів» підтвердив намір своєї команди грати в Професійній хокейній лізі. 

- Роман Федорович, ходить багато чуток щодо того, буде чи не буде брати участь сумська команда в чемпіонаті України...
- Так, буде команда БХК «Ворони». На даний момент ми заручилися підтримкою нашого губернатора. 

- Хто буде головним тренером команди?
- Секрет.

- Склад?
- Поки що рано говорити про якихось конкретних виконавців. Наприкінці цього місяця ми зберемося на збори, після яких і визначимося з остаточним складом на чемпіонат. Зараз запрошені на перегляд 30 гравців: 7 легіонерів (4 – з Білорусії, 2 – з Росії, 1 – з Казахстану), по 2 – з Донецька і Києва, решта – харків’яни.

ПФК «Суми» в одному з найважливіших матчів сезону здобув перемогу. На щиті поле «Ювілейного» залишила білоцерківська «Рось». Після цієї перемоги сумський футбольний клуб зберіг шанси на потрапляння до Першої ліги. Для цього команді Ігоря Жабченка необхідно спочатку обіграти «срібного» призера групи «Б» Другої ліги – ФК «Полтаву», а після цього представника Першої ліги. Вищевказані матчі відбудуться в Умані на стадіоні «Іллічівець». 

По закінченні матчу між сумчанами та білоцерківцями навколоклубні справи прокоментував губернатор Сумщини Юрій Чмирь.

Чому не відбулось обіцяне перед виборами владою «покращення життя уже сьогодні»?

Соціальні негаразди в переважній своїй більшості є наслідком свавілля влади та корупції. Влада виділяє мільярди народних грошей на ремонти державних установ з метою відмивання коштів, у той самий час немає коштів для належних зарплат та пенсій, закриваються школи, дитсадки та лікарні. У держави не вистачає грошей на соціальні програми лише через те, що левова частка їх або крадеться, або нераціонально використовується.

Сьогоднішня влада діє без урахування потреб, бажань та прагнень громадян. Фактично між громадянином і владою зведено непробивний мур бюрократії та корупції. Існує два світи. В одному – «небожителі» чиновники та олігархи, в іншому – решта громадян. Складається враження, що влада не помічає того, іншого світу.

Віта – прекрасна половинка одного цілого, українського дива, під прізвищем Семеренко. Вони завжди разом, підтримують один одного в неприємні моменти, радіють разом, коли перемагають. Зовні Віта дуже схожа на Валю, але за характером сестри абсолютно різні. Об’єднує їх величезна працьовитість, наполегливість у досягненні мети і любов до біатлону.

На перший погляд Віта здалася мені дещо закритою і нетовариською людиною. Але коли ми познайомилися ближче, вона виявилася такою ж веселою, як і сестра. І все ж, спілкуючись з нею, бачиш, що і це не зовсім так. Перш, ніж відповісти на питання, Віта ніби заглядає в себе, занурюючись у своє «Я». Щойно вона сміялася і жартувала, а через хвилину бачиш замислений погляд і трохи сумну посмішку, немов Віта вже в іншому, доступному тільки їй і її мріям світі.

Валя вже розповіла про батьківський дім, тата і маму, сестру. Але ж у дівчат вже є свої сім’ї і нашим уболівальникам, напевно, цікаво, чим і як живе Віта поза біатлоном.

Десь у світі є свої чудеса. Сестри Семеренко – це українське диво. Валя і Віта завжди разом, вони дуже схожі, але в команді їх ніхто не плутає. Незважаючи на зовнішню схожість близнят, вони дуже різні, хоча і відчувають один одного, як частинки одного організму. 

Валя рішуча, досить відкрита дівчина. Тоненька, струнка, на вигляд дуже тендітна, вона – один із лідерів команди.

Але, здається, що сама дівчина ще не усвідомлює, що є однією із кращих біатлоністок світу, вона дуже весела і позитивна людина, з оптимізмом дивиться на життя. У спортсменки постійно беруть інтерв'ю і коментарі, вона вже розповідала нам, як починався її шлях у великий спорт, але мені хотілося дізнатися більше про сім’ю Валі, її рідних та близьких.

Кризу використовували часто для виправдання своєї поганої роботи. Вона торкнулася будівельників, коли банки припинили кредитування. На мільйони скоротився випуск автомобілів, тому металурги постраждали. А машинобудівників це все похитнуло лише трохи, тому що газ треба качати, нафту добувати.

Сумське НВО ім. Фрунзе – одне з найбільших машинобудівних підприємств України і часто привертає до себе увагу завдяки своєму основному акціонеру Костянтину Григоришину.

Але існує ще одна фігура, яка грає ключову роль у роботі підприємства – президент Володимир Лук’яненко.

Гравець ПФК «Суми» Дмитро Богачов зовсім нещодавно повернувся з Києва. У столиці сумчанин був через вельмиповажну причину – його викликали до юнацької футбольної збірної України, в складі якої він перебував п’ять днів. Про свої враження та дещо інше Богачов розповів у інтерв’ю кореспонденту «Сотні». 

- Діма, вітаю із викликом до юнацької збірної країни! Ось зараз, після повернення зі стану збірної команди, що ти відчуваєш?
- Перш за все впевненість. Впевненість у власних силах.

- Розкажи коротенько, як ти потрапив до футболу. Хто був твоїм тренером?
- Я, мабуть, як і переважна більшість хлопчаків, розпочинав із дворового футболу. А тренував мене не один тренер. Це і Жилін Валерій Вікторович, і Іваненко Володимир Анатолійович (викладач фізичної культури та тренер), і Пєсоцький Сергій Миколайович та Елшанський Олександр Анатолійович. Але ж варто зауважити, що я раніше міні-футболом займався. І лише останні півтора роки перед переходом до ПФК «Суми» займався футболом в СДЮШОР «Зміна», де моїм тренером був Бойченко Валерій Павлович.

Випадки, коли міліціонер із захисника перетворюється в кривдника, завжди викликають особливо хворобливу реакцію – і в громадян, і в правоохоронних органів. Перші обурюються, що дарма сплачують податки. Другі намагаються повернути довіру суспільства, демонструючи готовність очистити ряди від негідників. Більше того, керівники відомств, відповідальних за правопорядок, закликають людей, що стали жертвами міліцейської сваволі, негайно сповіщати про це «куди треба». Якщо міліцейський чин вимагає у вас гроші або виступає заодно зі злочинцями, вам сюди – у відділ внутрішньої безпеки в Сумській області СВБ ГУБОЗ МВС України. Ми вирішили поговорити про те, як позбутися від «перевертнів» у міліцейських погонах з начальником відділу полковником міліції Валерієм Царьовим. 

- Валерію Михайловичу, скажіть, чим продиктоване таке звертання до жителів області?
- Повна довіра суспільства до співробітників МВС – ось мета, до якої міліціонери повинні завжди прагнути. Вони повинні зробити все, щоб наші співгромадяни були впевнені: їхні конституційні права й свободи є непорушними, вони живуть і трудяться в правовій державі, культурному й відкритому суспільстві, вільній і безпечній країні. Сьогодні все більшому числу людей у міліцейських погонах стає зрозуміло, що тільки чесна праця й сумлінне служіння Батьківщині – гарант благополуччя, кар’єрного росту, матеріального добробуту. У числі основних пріоритетів діяльності органів внутрішніх справ був і залишається надійний захист прав і свобод громадян.
Я б сказав, що гарних джерел інформації у населення немає. Населенню необхідно, щоб хоча би було відомо, куди піти, до кого звернутися.