Боротися з режимом можна по-різному. Можна йти на барикади, протестувати. А можна «піти в режим» і розкласти його зсередини. Так пояснюють свої дії нині багато людей. Можливо, приблизно так думає і дуже шанований мною і багатьма у місті ректор СумДУ Анатолій Васильович Васильєв. Не можна сумніватися в його любові до прекрасного вузу. Ніхто не сумнівається в його здатності ефективно управляти такою «махіною». Ніхто не сумнівається, що на вибори ректор може йти лише для того, щоб лобіювати інтереси вузу у владних коридорах. 

Але є але.

Проводячи зустріч зі студентами в робочий час, що власне законом заборонено, він наголошував деяким єхидним студентам (кляті все випитували, від якої партії він іде), що партійність тут ні до чого, студенти (якщо вони патріоти вузу, звичайно) просто мають голосувати за свого ректора.

Воно то наче логічно, але… Кілька питань і моментів.

В той же вечір, як тільки Васильєв виступив зі своєю промовою (їх було дві), троє студентів, незалежно один від одного, принесли мені відеозаписи виступу та заявили, що їх не те щоб зганяли на зустріч, але настійливо запрошували. Це момент, а питання таке: що важливіше – бути патріотом вузу чи країни? Якщо закон порушують свої – мовчати чи виказувати?

Ніцше говорив: коли ви вдивляєтеся в безодню – пам’ятайте – безодня вдивляється у вас. Що цей режим – режим брехливий, підлий, антинародний і антиукраїнський, Васильєв, як і кожна розумна людина, знає, або як кожна емоційна людина – відчуває. Питання: поки ви виховуєте режим і робите його кращим, чи не робите ви гіршим себе? До якої міри можна бути лояльним до них? Коли змусять виганяти активістів студентського братства за надуманими приводами? Чи до першої крові нелояльних студентів на мітингах протесту? Чи аж до першого випадку канібалізму? І ще. Може Васильєва вмовили йти в списку регіоналів, щоб за його інтелігентністю заховати по-пацанськи розставлені в козу пальці? Буває й таке, що професора можуть розвести проффесорА.

А що власне вузу потрібно в обласній раді? Він має фінансування з державного бюджету. З обласного бюджету можуть хіба вузівську команду з міні футболу профінансувати. Слідкувати за ефективним використанням коштів обласного бюджету, керуючи освітянською комісією? Здаю тему: 2009 року шкільні автобуси закупалися по 225 тисяч гривень, а нинішнього – по 311 тисяч. Майже на 100 тисяч більше. От би депутатський запит прокурору. От би виявити, хто взяв відкат. А потім привселюдно спалити партквиток ПР. Ви собі це можете уявити?

А власне, навіщо паритися? Будь-якому студенту відомо, що 3%-ий рубіж на виборах в Сумській області ПР здолає із запасом, в основному за рахунок північних районів. Васильєв у списку регіоналів під №2. «Желєзно» прохідний. Прогноз експертів в обласну раду за списками ПР – 12 штиків. Тобто, якщо в Зарічному районі по мажоритарці проходить Васильєв, в раду заходить 13-й в списку. Воно вам треба, голосувати за невідомо кого?

Висновок: при всій повазі до Анатолія Васильовича, голосувати за нього – невігластво. Йому це не потрібно, його вмовили, за ним ховаються, він заручник.

Що я знаю точно – своїх треба виручати. Я живу в Зарічному районі. Я, з поваги, не голосуватиму за Васильєва. Хто там в регіонах 13-й? Кури бамбук, пролітай мимо ради. Сумчани тебе не оберуть.

Віктор Бобиренко