В Сумах стартував новий політичний сезон – першою ластівкою стала повість про те, як посварився Геннадій Михайлович з Миколою Яновичем. Приводом для конфлікту стала заява очільника обласного центру, що прем’єр-міністр не повинен вимагати від місцевої влади не підвищувати житлово-комунальні тарифи. На думку мера, економічну складову питання часто перекриває політична доцільність. 

АЗАРОВ відреагував оперативно і різко – за його словами, якщо міський голова так хоче самостійно формувати тарифи, нехай тоді не просить субсидії з державного бюджету. «Сам займайся, коли такий розумний, але тоді не звертайся до уряду з жодного питання. Я прошу, щоб мерові Сум доступно пояснили, що я сказав», – заявив очільник Кабміну.

МІНАЄВ же виступив з цього приводу на 15 сесії міськради, запевнивши, що журналісти просто перекрутили його слова: «Жодне інформаційне агентство, в тому числі й те, на замовлення якої працював журналіст, не розмістило мій коментар в авторському варіанті. Кожне з інформагентств на кожній стадії передруку залишило за собою право внести свої власні корективи та коментарі в текст першоджерела…

Дуже вільна трактовка мого коментарю без будь-яких на те підстав окремими українськими інформагентствами ускладнила взаємовідносини органів місцевого самоврядування міста Суми з державними органами влади. Які дивіденди отримали засоби масової інформації, які перекрутили мій коментар – тут питання риторичне»

Вітання небайдужим у новому році Дракона! Останні години його попередника Кролика ознаменувалися одразу трьома резонансними подіями – Янукович скасував День Свободи і об’єднав свято українського флоту з російським. Головний же скандал розгорнувся навколо несподіваного етапування Юлії Тимошенко зі столичного Лук’янівського СІЗО до Качанівської виправної колонії на Харківщині. 

Незабаром адвокат колишнього прем’єра заявив, що вона знаходиться під цілодобовим відеоспостереженням, а у камері постійно горить світло, заважаючи спати. Відповідь керівництва колонії – подібний нагляд законом не заборонений, а потрібен він задля безпеки засуджених.

Суперечки сторін тривали усю святкову декаду – бютівці говорили про поганий стан здоров’я лідера «Батьківщини» і тривалу втрату свідомості. Тюремники ж запевняли, що з опозиціонеркою все гаразд – мовляв, лікуватися відмовляється, умови утримання комфортні, світло слабке й анітрохи не заважає, а погано їй стало після 30-хвилинного душу.

Рік Кролика добігає кінця – для нашої держави він ознаменувався скандальним процесом над Тимошенко, наростанням протестних акцій, а влада синхронно провалила як євроінтеграцію, так і переговори з Кремлем. У світі цього року не щастило диктаторам – «арабська весна», смерть Каддафі та Кім Чен Іра, а в грудні струсонуло навіть апатичну Росію. Попереду в українців домашній чемпіонат Європи з футболу, парламентські вибори і апокаліптичні настрої - час грізного і непередбачуваного Дракона. 

Головним сумським ньюзмейкером року, що минає, традиційно був очільник обласного центру – Мінаєв сперечався з ревізорами, хвалив губернатора, радував новими перлами, а його конфлікт з журі «Майдансу» навіть потрапив до рейтингу найгучніших скандалів від ТаблоID. Фінальним акордом місцевого політичного сезону стало друге пленарне засідання 14 сесії міськради, яке почалося зі святкових привітань.

Найрезонанснішою світовою подією останнього часу стала смерть Вацлава Гавела та Кім Чен Іра. Промовисто, що водночас з життя пішли абсолютні антиподи – уособлення свободи і рабства, демократії і диктатури. 

А вітчизняні «проффесіонали» не менш символічно зазнали повного фіаско одразу на двох фронтах. Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом так і не підписано, не досягнуто й домовленості з Росією про зниження вартості газу. 

Головною ж темою для сумських політиків став міський бюджет на 2012 рік – на минулому тижні це питання обговорювали в прес-центрі SumyNews. Мер заявив, що налаштований скептично, оскільки неможливо збудувати щось капітальне в пісочниці – немає реальних повноважень і стимулів.

У Росії відбулися парламентські вибори, а Банкова не приховує, що наступного року спробує повторити кремлівський сценарій – Янукович навіть вирішив віддати давній боржок, привітавши Медвєдєва ще до офіційного оголошення результатів. 

Це не єдине дежа-вю з Україною-2004 –зафіксовано масове вкидання бюлетенів, понад 100% явки виборців в деяких регіонах, і групи гастролерів з відкріпними посвідченнями - добре знайома «карусель».

Звісно, північним сусідам з їх кількома тисячами мітингуючих ще дуже далеко до Майдану. Проте силовий розгін акцій протесту і масові арешти є чітким орієнтиром, чого менш ніж за рік очікувати українцям.

Втім, сліпо копіюючи «старшого брата», Віктор Федорович забуває назву книги одного зі своїх попередників.

Значно нижчий рейтинг «партії влади» та її лідера, більш впливова і популярна опозиція, і головне – вільнолюбніший народ.

Тож битва за Верховну Раду буде набагато запеклішою, ніж за Госдуму.

Порівнюючи Україну з Російською Федерацією та Білоруссю, експерти стверджують про перевагу нашої країни. У нас, мовляв, до такого авторитаризму не дійде. Наш-бо президент напівлегітимний, зараз його дії підтримує меншість населення. І у нас існує громадянське суспільство. Принаймні, воно проросло і подає надії на майбутній розквіт. Здавалося б, так. Але одне але. Ми сіли грати з шулерами. 

Здавалося б, вступив у дію Закон про доступ до публічної інформації. Діє постанова КМУ № 966, під яку по всій вертикалі створено громадські ради при органах виконавчої влади (як центральних, так і на місцях). Нарешті, вступила в дію постанова КМУ 1049 «Про Порядок проведення конкурсів громадських організацій». Ця постанова регламентує, як саме з державного та місцевих бюджетів мають фінансуватися проекти громадських та благодійних організацій. Все начебто добре. Але... Давайте проаналізуємо, чому це так, та спробуємо метод моделювання ситуацій.

Світова економічна криза, глибоко запхнувши руку до наших кишень, трохи не перевернула нашу свідомість. У наших головах ненароком з’явилися крамольні думки про слабкість капіталізму, недоречність лібералізму і негативну роль кредитування. 

Але блакитні екрани нас твердо запевнили, що вже все гаразд – криза минула. Ми повірили, проте шлунок все одно не покидає відчуття порожнечі. Нас запевнили, що це всього лише наслідок кризи, і щоб він минув – варто не сидіти без діла. Ми повірили – і пішли робити на кілька робіт по кілька змін.

Грошей на нормальне життя все одно не вистачає, але з блакитного екрану нас повідомили, що немає чого хвилюватися – це всього лише наслідки кризи. Головне, що вона вже минула, а робити у такому напруженому темпі треба, щоб запобігти її новій хвилі.

Ми працюємо, бо розуміємо, що немає іншого виходу. Так треба. Задумуватися чому саме так ТРЕБА і чи дійсно треба саме ТАК, ми не маємо часу – треба працювати, щоб не дай Бог криза не повернулася знову. Легше не стає, але ми віримо, що якщо ми будемо нарощувати темпи нашої роботи, все знову стане краще.

На пострадянському просторі різко звинувачуються колаборанські формування, що під час війни виступали на боці Німеччини. В той же час намагаються не акцентувати увагу та замовчують політичне і економічне співробітництво Радянського Союзу з націонал-соціалістичною Німеччиною та фашистською Італією, хоча воно було значно масштабнішим і таким, що вплинуло на хід історії в ХХ столітті, призвівши до багатомільйонних жертв. 

Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє світу на десятиліття вперед. У сучасній незалежній Україні необхідно мати об’єктивний погляд на цю війну, яку розпочали та ініціювали представники двох німецьких ідеологій, націонал-соціалізму та радянського марксизму.

У відомому збірнику статей російських філософів під назвою «Вехи», що вийшов у 1909 році, викликавши резонанс і полеміку серед тогочасної інтелігенції, один з авторів збірника Михайло Гершензон у своїй статті «Творча самосвідомість» зазначав: «Чи недивовижно, що історія нашої суспільної думки розподіляється не на етапи внутрішнього розвитку, а на періоди панування тієї чи іншої іноземної доктрини? Шелінгізм, гегеліанство, сен-симонізм, фурьєризм, позитивізм, марксизм, ніцшеанство, неокантіанство, Мах, Авенаріус, анархізм – що не етап, то іноземне ім’я». Дійсно, Радянський Союз був утворений завдяки німецькій ідеології марксизму.

Війна не закінчилася. Війна й досі продовжується – на рівні символів та міфів. 

Досі воюють у інформаційному полі: свастика, серп і молот, Тризуб, зірка Давида, різноманітні орли, кольори, трикольори тощо. 

Досі нас хочуть змусити повірити у «великую победу русского народа» без участі українців, білорусів та інших народів імперії. Повірити у визначну роль у цій перемозі комуністичної партії, ідолів Сталіна та Жукова та їх відтворення в сучасності – Партію регіонів, що одна розуміє їхні «велич і дух».

Але для вдумливих людей є інші теми. Наприклад, ментальні продовження війни: у піснях, фільмах, книгах, усних легендах.

Хороший метод – порівняння. Якщо порівнювати відтворення війни (а значить, і відчуття людей про війну) у сучасному епосі. Що нав’язується нашій підсвідомості у піснях, фільмах, романах? Наприклад: «Но только нам нужна одна Победа/Одна на всех, мы за ценой не постоим».

«…Я деньги даю, из свого кармана!» – сказав начальник управління у справах сім’ї, дітей і молоді Сумської ОДА під час захисту проектів. Результати конкурсу підтвердили, що для Олега Юрійовича Лати бюджетні кошти – це «деньги из его кармана» і він розпорядився ними по-своєму, віддавши 2/3 бюджету конкурсу двом своїм організаціям. 

Це були емоції, а тепер по суті. 

Основні порушення, через які конкурс можна вважати непрозорим і нелегітимним: