«Висловлюю глибоку подяку працівникам вашого відомства: старшому лейтенанту Лукаш В.В., оперативному працівнику Шашкову С.А., прапорщику міліції Лапоног С.В., сержантам Янковському Н.В, Школяренко Г.А., Жили О.В. за допомогу в госпіталізації хворого. Працівники міліції проявили мужність, героїзм та витримку. Завдяки професіоналізму цих людей вдалося уникнути непотрібних ексцесів. Є побажання, щоб ви заохотили працівників свого відомства за гарну службу…».

Такими словами розпочинався лист, що надійшов на адресу громадської приймальні начальника ГУМВС. Його автор – лікар з багаторічним стажем Стебловський Валерій Валерійович. «Не приховую, мені дуже приємно отримувати такі листи, – ділиться враженнями керівник обласного ГУМВС Петро Дяченко, – ми працюємо для людей. І коли люди дають таку оцінку, це говорить про те, що ми на вірному шляху. Я кожного тижня виїжджаю в районні центри, де провожу прийом громадян, і ось що я вам скажу: якщо раніше більшість людей приходила тільки скаржитися, то тепер приходять люди, які дякують. Дякують за швидко розкритий злочин, за увагу до їхніх проблем. Що стосується цього факту, я вважаю за доцільне нагородити цих працівників міліції».

Лікар Сумського обласного наркодиспансеру, який написав листа, пояснив обставини, що спонукали його так зробити:

- Мені приємно, що начальник ГУМВС не залишив без уваги моє прохання. Ваші працівники дійсно проявили себе з найкращої сторони. Цілком закономірно, що вони повинні отримати заохочення. В мене багатий лікарський досвід, і пацієнти, з якими доводиться працювати, досить специфічні, я би так сказав, небезпечні для оточуючих. Так було і цього разу. Яке би не ці міліціонери, невідомо, кого б ще довелося рятувати, – розпочинає свою розповідь Валерій Валерійович.
Того ранку нам зателефонувала мати одного з наших пацієнтів: настало загострення його хвороби. Вже о п’ятій ранку швидка приїхала за вказаною адресою. Та ось увійти до квартири лікарі не змогли. Чоловік себе вже не контролював. Він замкнув вхідні двері, схопив ножа і погрожував матері вбивством. Тобто поводив себе неадекватно. Було чутно, як він буянить і вигукує погрози. Декілька годин лікарі провели під дверима квартири, і все безрезультатно. Стало зрозумілим, що без міліції тут ніяк не обійтися. Викликали. Міліціонери приїхали швидко. Не приховую: спочатку я подумав, що вони не надто перейматимуться, виламають двері та і все. Але чоловікам треба віддати належне. Вони пояснили, що такі дії можуть злякати хвору людину і вона може завдати шкоди оточуючим, тому треба його спочатку заспокоїти.
А чоловік з ножем в руках вже і себе готовий був зарізати, він бігав з кімнати на балкон, з балкону в кімнату і погрожував самогубством. Можна тільки уявити, що відчували його рідні, які були поруч з ним у замкненій квартирі. Міліціонери тим часом почали заспокоювати чоловіка, просили покласти ножа та відчинити двері. Так продовжувалось ще декілька годин. Коли ж нарешті рідним вдалося відчинити двері, першими до квартири увійшли правоохоронці. Хворий з ножем в руках вже був на балконі. А далі була чітка професійна робота міліціонерів. Ніж відібрали, чоловіка взяли під руки і вивели до швидкої.

Самі ж працівники міліції від коментарів відмовляються. Кажуть, що це – їхня робота і героями вони себе не вважають, бо в той момент, коли опинились поруч з агресивно налаштованою людиною з ножем у руках, про себе не думали. Думали лише про можливі наслідки для оточуючих.