У останніх числах жовтня стало остаточно зрозумілим, що Григорій і Ігор Суркіси не зможуть цивілізовано реалізувати Костянтину Григоришину раніше відібрані у нього 13% акцій ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе». Індикатором того, що угода зірвалася, стало рішення засновника групи «Енергетичний стандарт» розпочати поступове виведення активів з сумського підприємства.  

Процес реорганізації НВО ім. Фрунзе офіційно розпочався 16 липня 2010 року, коли акціонери на своїх зборах ухвалили рішення передати частину майна, що належить заводу, до ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (СМНВО). За рішення проголосували компанії Inter Growth Investments Ltd Володимира Лук’яненка і Stremvol Holdings Ltd Костянтина Григоришина, що сумарно володіють 81% акцій підприємства. З даним рішенням не погодилися Ігор і Григорій Суркіси, яким належить 13,5% акцій заводу через Prosceno Trading Ltd.

Минулого тижня Ігор Рахмільович повідомив, що його компанія планує опротестувати підсумки липневих зборів акціонерів. «Ми маємо намір боротися, оскільки рішення про реструктуризацію активів є неправомірними», – заявив він агентству «Інтерфакс-Україна».

Співіснування братів Суркісів з панами Григоришиним і Лук’яненком на НВО ім. Фрунзе і раніше важко було назвати мирним. Так, наприклад, Prosceno вже 5 років просить завод надати їй докладну інформацію про його господарчу діяльність, але у відповідь отримує посилання на фінрезультати на internet-сайті ДКЦПФР. Через це офшорка панів Суркісів у минулому році навіть почала судитися з підприємством. І 13 жовтня Госпсуд Сумської області зобов’язав НВО надати Prosceno документи за 2005-2009 рр. Юристи Костянтина Григоришина готуються опротестувати це рішення. Але, навіть якщо вони програють, Григорію та Ігорю Суркісам від цього легше не буде. Зі звітності об’єднання співвласники ФК «Динамо» (Київ) дізнаються, що воно вже давно продає свою продукцію в Азербайджан, Вірменію, Грузію, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан за допомогою нечужої мажоритаріям кіпрської A & C Advanced Electro, яка отримує за свої послуги скромні 15% від загальної суми укладених контрактів. До речі, закуповувати комплектуючі машинобудівники теж воліють через офшори (наприклад, Witham international Ltd c Британських Віргінських островів).

Але найсумніша новина для братів Суркісів полягає у тому, що в найближчі дні НВО має виплатити понад 0,5 млрд. гривень двом нечужим пану Григоришину структурам: швейцарській Torberg і Surpoint Enterprises з Британських Віргінських островів. Привід стягнути ці кошти у компаній Костянтина Івановича з’явився 2 місяці тому, коли Госпсуд Сумської області задовольнив вимоги Torberg і Surpoint до ВАТ.

Згідно з даними «Деловой столицы», ці компанії давно викупили борги об'єднання у його колишніх акціонерів – київського ВАТ «Продекспорт» і латвійською Grata investicijas, які наприкінці 90-х років вкладали гроші в завод (на умовах повернення), виконуючи умови підписаних з ФДМУ договорів купівлі-продажу цінних паперів ВАТ. У групі «Енергетичний стандарт» не уточнюють, коли НВО намічає розрахуватися з Torberg і Surpoint. Зате близькі до запорізького бізнесмена люди розповідають, що вищезгадане липневе рішення акціонерів ВАТ про передачу частини його активів проходить в рамках програми реструктуризації, прийнятої наглядовою радою заводу ще в 2007 році.

НВО ім. Фрунзе – багатопрофільний неповороткий гігант. Для підвищення ефективності роботи було вирішено поділити його на моно-підприємства, що дозволить виключити перехресне субсидування одного виробництва іншим. «Буде кілька окремих великих виробництв (наприклад, газоперекачувальні агрегати, нафтогазовидобувне обладнання) і близько 10 дрібних (автотранспортне господарство, харчопром, будівництво тощо)», – говорить джерело «Деловой столицы». За його інформацією, програма реструктуризації розрахована на 10 років і умовно розділена на 2 періоди. Протягом першої п’ятирічки (до кінця 2012 року) кожне з виробництв виділять в окрему юридичну особу, володіти якими буде НВО ім. Фрунзе. Наступні 5 років намічається присвятити тому, що новоспечені госпсуб’єкти перереєструються з ВАТ на бенефіціарів заводу згідно з їх нинішнім частками.

Здавалося б, в умовах такої реорганізації майновим інтересам Григорія та Ігоря Суркісів нічого не загрожує. Але ці надії розвінчало позачергове зібрання акціонерів НВО, що відбулося 25 жовтня і на якому було затверджено рішення про продаж належних заводу 78% вищезгаданого СМНВО. Поки що майбутній власник даного підприємства невідомий. Але судячи з того, що за його продаж голосували представники Костянтина Григоришина і Володимира Лук’яненка, новий власник цієї компанії буде не чужий саме даними бізнесменам. Минулого тижня Ігор Суркіс виступив із заявою, що юристи Prosceno Trading Ltd вже готуються оскаржити рішення акціонерів про виведення активів із заводу. Але з точки зору історичної справедливості Костянтин Іванович вчинив чесно, адже «футболісти» свого часу стали акціонерами сумського підприємства безкоштовно. Для цього їм було достатньо оформити наприкінці 2002 року оперативний контроль над консорціумом «Металургія», який на той час володів основними активами пана Григоришина.

Цілком очевидно, що кампанія з виведення активів була розпочата запорожцем тільки для того, щоб знизити вартість пакета акцій братів. Кілька років тому вони були готові реалізувати його, але не зійшлися у ціні з Костянтином Івановичем. Якщо це справді так, то з формальної точки зору запорізький бізнесмен досяг своєї мети: з початку листопада акції НВО подешевшали більш ніж на 50% – до 15 грн. за штуку.

«Деловая столица»