Минулий рік видався досить важким – сакраментальне слово «криза» було на вустах у кожного українця. Та незважаючи на складну економічну і політичну ситуацію в країні, Сумщина не впала на коліна. Сьогодні, навіть без затвердженого державного бюджету, Сумська область впевнено і з оптимізмом дивиться у день прийдешній, адже має вільних залишків близько 142 мільйони гривень. Коли нарешті в державі буде прийнято бюджет, ці гроші можна буде сміливо використати не на «проїдання», а на розвиток області – у цьому переконаний голова Сумської облдержадміністрації Микола Лаврик.

- Миколо Івановичу, чи спрацювали минулого року розроблені Вашою командою так звані «антикризові заходи»?

- У 2009 році економіка області, як і економіка України в цілому, під впливом світової фінансово-економічної кризи зазнала певних втрат. Тому Сумська облдержадміністрація зробила все можливе, аби не допустити дестабілізації ситуації в області. Нам вдалося уповільнити економічний спад та досягти певного покращення результатів діяльності в основних сферах соціально-економічного розвитку області завдяки, у першу чергу, введенню жорсткого контролю за витрачанням бюджетних коштів та сприянню місцевому товаровиробнику. За минулий рік наша робота отримала непогану оцінку від Уряду: ми посіли 11 місце у всеукраїнському рейтингу.

- Минулий рік був досить складний у першу чергу для промисловців. Які пріоритети Ви б окреслили у розвитку промисловості області?

- У першу чергу, ми зробили ставку на підтримку місцевого виробника та розширення внутрішньо-регіонального ринку споживання промислової продукції, виробленої на Сумщині. Промислові підприємства області були залучені до участі в тендерних закупівлях товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти. «Купуй власне!» - хіба погана ідея? Я розумію, що ми не змінимо нашого законодавства, але ми повинні відчувати внутрішній патріотизм.

Для цього й забезпечили нормальний, рівний доступ місцевого товаровиробника до тендерних процедур. Результат – бюджетними установами укладено понад 1600 договорів на закупівлю продовольчих товарів місцевого виробництва за державні кошти на загальну суму більше 200 млн.гривень. Зверніть увагу: ці кошти залишилися в області, тому ми і маємо сьогодні немалі вільні залишки у місцевому бюджеті.

- Що було причиною погіршення динаміки промислового виробництва?

- У першу чергу, так звані зовнішні фактори. Майже половина виробленої на Сумщині продукції експортується. Експортоорієнтована структура промислового виробництва через погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках у кризових умовах негативно вплинула на своєчасність і обсяги виконання діючих та укладення нових зовнішньоекономічних контрактів. Як наслідок – втрата виробниками ринків збуту, накопичення готової продукції на складах, дефіцит оборотних коштів та обмежена можливість їх поповнення через кризу банківської системи.

Але незважаючи на ці негаразди, нам вдалося протягом року поступово стабілізувати ситуацію в промисловості: у ІІ кварталі виробництво зросло на 0,8% проти попереднього кварталу, у ІІІ – на 1,1%, у ІV – на 3,2%. Серед позитивних тенденцій не можу не назвати збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій у промисловість області. Так, за рік він зріс майже на 70 млн.доларів США. Загальний обсяг на початок 2010 року перевищив 184 млн.доларівСША.

Ці кошти було спрямовано в розвиток підприємств машинобудування, харчової, легкої промисловості, виробництво будівельних матеріалів. Завдяки системній роботі облдержадміністрації з центральними органами виконавчої влади вдалося вирішити питання щодо отримання державного замовлення казенним заводом «Зірка», казенним заводом «Імпульс», Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів. Десяти найбільшим підприємствам-експортерам було відшкодовано податок на додану вартість на загальну суму 304 млн.гривень.

- А які саме галузі економіки привертають увагу інвесторів?

- Завдяки залученню іноземного капіталу минулого року введено в дію нові промислові об’єкти: завод пакувальних засобів і поліграфічних виробів ЗАТ «Технологія», високотехнологічне фармацевтичне підприємство ТОВ «КусумФарм», уведено нову лінію з фасування кави у ЗАТ «Крафт Фудз Україна». Нарешті зрушено з мертвої точки питання відродження цукрової галузі в області. Так, на базі Угроїдського цукрового заводу створено нове підприємство з виробництва цукру. У його розвиток інвестовано понад 50 млн.гривень, ведуться переговори з сільськогосподарськими підприємствами щодо закупівлі сировини.

- Протягом року темою номер один в області було енергозбереження. Який стан справ у цій галузі?

- На моє глибоке переконання, зменшення використання дорогих імпортних енергоносіїв та заміна їх альтернативними видами палива має стати стратегічною задачею державного значення. Саме тому минулого року ми розробили програму по організації виробництва та використання місцевих поновлювальних видів палива на 2009-2015 роки. На 8 підприємствах області освоєно виробництво паливних брикетів та пелет з відходів деревообробки, торфу та зерновідходів для забезпечення бюджетної сфери альтернативними видами палива.

У Сумському районі за кошти обласного бюджету (2,7 млн.гривень) дообладнано твердопаливними котлами 6 шкільних котелень. Ці заходи сприяли зменшенню споживання природного на 13,2% проти 2008 року. Усього ж за рік дообладнано котлами на твердому паливі 28 котелень, на цей час на твердому паливі працює 350 котелень, а це – 45% від загальної кількості. Облдержадміністрацією на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України в січні 2009 року успішно захищено інвестиційний проект «Реконструкція системи теплозабезпечення міста Шостка з переходом водогрійних і парових котлів на альтернативні види палива».

У 2009 році за рахунок коштів Стабілізаційного фонду вже профінансовано 10,8млн.гривень. За міжнародною програмою ТАСІS для котелень комунальних підприємств м.Ромни та Роменського району надано 22 сучасні енергоефективні котли, з яких 16– газових та 6 – твердопаливних. Але я ще раз наголошую: з кожним роком газ буде дорожчати, тому питання енергозбереження та переходу на альтернативні види палива актуальні як ніколи.

- Минулого року облдержадміністрація робила ставку на транскордонне співробітництво. Якими результатами можемо сьогодні похвалитися?

- Певно, найяскравіший показник – добудова та відкриття міжнародного пункту пропуску «Бачівськ» та 10-ти місцевих пунктів пропуску через українсько-російський кордон. Особисто я постійно тримав на контролі ці питання, адже ні про яку транскордонну співпрацю не могло йти мови, якщо і надалі громадянам обох держав доводилося б стикатися з незручностями, а подекуди й труднощами під час перетину кордону. Значною подією минулого року стало прийняття Єврорегіону «Ярославна» до Асоціації Європейських Прикордонних Регіонів.

У рамках реалізації підписаних із регіонами інших країн угод про співробітництво надана безпосередня допомога ряду підприємств області у проведенні переговорів з діловими колами іноземних держав по постачанню продукції на зовнішні ринки.

- Ви неодноразово нарікали на недостатній рівень доступності медичної допомоги на селі. Чи є позитивні зрушення у цьому напрямку?

- Так, чи не найбільше мене обурювала ситуація із медичним обслуговуванням населення. Що говорити, коли деякі старенькі люди по 2-3 роки не бачили медпрацівника! Саме тому за рік автомобілями, скутерами та мобільними телефонами було укомплектовано сільські лікарські амбулаторії та фельдшерсько-акушерські пункти. Я переконаний: повна укомплектація транспортом закладів первинної медицини вирішить одну з нагальних проблем області – доступність медичної допомоги на селі. Окрім того, завдяки клопотанню облдержадміністрації на Сумщині з’явилися дорогі і вкрай необхідні апарат штучної нирки, магніто-резонансний томограф. Обласний кардіодиспансер на сьогодні теж оснащений за останнім словом медичної науки.

- У ході Ваших робочих поїздок до районів Ви неодноразово відвідували дитячі будинки сімейного типу, прийомні та багатодітні сім’ї. Чи є позитивні зрушення в області в галузі захисту материнства і дитинства?

Минулого року вперше за всю історію Сумської області ми мали чергу на усиновлення дітей. У нас пустіють сиротинці – хіба це не показник нашої роботи? А взагалі, за 2009 рік до сімейних форм виховання було влаштовано 67 дітей. 

- Минулий рік позначився кількома гучними мистецько-культурними акціями. Що запам’яталося найбільше?

- Перш за все, ми вирішили питання надання статусу Національний історико-культурному заповіднику «Глухів». Діячі культури Сумщини отримали високу оцінку під час творчого звіту області, що проходив минулого року на головному арт-майданчику країни – у палаці «Україна». Наймасштабнішою культурно-мистецькою акцією року стало відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського в Конотопській битві. Запам’яталося жителям області і святкування 300-річчя гетьманської столиці – Глухова. Минулого року наша область приймала три міжнародні фестивалі: «Кролевецькі рушники», «Бахфест», «Органум» - та 12 всеукраїнських.

- Кожен регіон має свою «родзинку». А де ця родзинка, на Вашу думку, в Сумській області?

- Родзинка Сумщини – в силі духу і в силі духовного відродження краю. У нас все для цього є. Це фундамент для розвитку суспільства. Ніякі матеріальні блага нічого не варті, якщо у нації не буде високих духовних ідеалів.

state-gov.sumy.ua